| Lyrics | [Verse 1]
Привіт, моя доню, привіт моє янголя
Здається, ціла вічність минула, як я з тобою розмовляв
Тато привіз тобі сукню, тато купив тобі літака
Принаймні, дай я теперь ось потримаю тебе на руках
Де краще годують, де краще спиться, де більше наллють
Тато пішов за хлібом, але хліб він приніс в іншу сім’ю
Неначе прочанин блукав по світу, та може досить?
Моє вбоге мовчання – як цвях у тіло наших відносин
Ми саме ті, хто у самоті, через те переважно
Той, хто повертається знов – не повертається назавжди
Проошу сердешно, не вір сльозам моїм, бо не випадково
Я збираюся нарешті розірвати це замкнене коло
Тато привіз тобі чобітки, привіз намисто
Гадаю, я ще зможу надолужити твоє дитинство
А зара спи спокійно, я таки тисну вимикач
Спочатку було слово, то хай моє перше слово буде
"Пробач"
[Chorus 1]
Хто б не тримав каміння у руці
Я почую тебе звідусіль
Оминаючи мури та ґражди
Я прийду до тебе крізь пітьму
Щоб залишитись назавжди
Як би не завивав у кронах вітер
Я почую твою молитву
У спробах впоратися з безголоссям
Я прийду до тебе
З першим променем сонця
You might also like[Verse 2]
Я – куцый ноль, пускай, туфтарь или пропойца, но
Привет сынок, пишу тебе – знал бы какой ценой
В открытый лифт – мой хрупкий шаг, поди поймёшь вот-вот и сам
К чему нас всё же привели поступки твоего отца
Детские брюки, сказки про бук и варяг
Тебя на руках баюкая, я смотрел на картинки из букваря
В – это ветер, К – это, видимо, кашалот
Ты вырос, а я и не заметил, как это произошло
Что нам осталось на двоих от дня вчерашнего:
Посуда в шкафчиках, паче того – сквозняк да ржавчина
Глаза набрякли, я бы о таинстве счастья поспорил
Но ты вряд ли ныне нуждаешься в моём подспорье
Смеясь теперь с моей походки валкой, сиволапой
А ведь совсем недавно ты ещё называл меня "папой"
В поисках крова, венцом терновым в твоей судьбе
Сначала было слово
Я это слово оставляю тебе
[Chorus 2]
Ввысь поднимается солнца опал
Под ногами змеится тропа
Из полушёпота тревог восходит песнь
И мы ещё всяко можем столько всего успеть
Терпнут ладони после сенокоса
Искрится вода в колодцах
И после долгих лет затишья
Меня не будет, но мои дети
Заживут своей жизнью |
|---|